Наприкінці весни я зрозуміла, що давно живу в режимі безкінечного руху. Концерти, дороги, нові міста, виступи, постійні плани… У якийсь момент я впіймала себе на думці, що настільки звикла все встигати, що майже перестала проживати самі моменти.

А так хочеться іноді просто підставити обличчя сонцю.

У червні я вирушила за кордон із благодійними концертами разом із Марком Квіткою та Владом Дарвіним. Ми збирали кошти на автомобілі для українських військових. Це була поїздка, у якій переплелися вдячність, відповідальність, дорога, музика і дуже багато людського тепла.

Коли я повернулася, друзі один за одним говорили про красиву засмагу і легкість, яку я привезла з подорожі. 

Так , якось спонтанно, народилася фраза «поцілована сонцем». 

Спочатку вона стала одним рядком. Потім – мелодією. А згодом перетворилася на історію про літо, яке пахне свободою, про кохання, що приходить несподівано, і про людей, які залишають у нашому житті світлий слід, навіть якщо доля розводить нас різними дорогами.

Так народилася «Поцілована сонцем».

Я зовсім не планувала випускати цю пісню. Просто одного дня поділилася невеликим уривком у соцмережах. І раптом отримала десятки повідомлень: “Будь ласка, випускай”, “Ми вже її чекаємо”, “Вона не виходить із голови”.

Чесно кажучи, саме люди завершили цю історію разом зі мною.

Попри шалений графік, концерти і постійні переїзди, я знайшла час записати цей трек. Бо іноді потрібно довіритися не лише власному відчуттю, а й тим, хто слухає тебе серцем.

Для мене «Поцілована сонцем» – це не просто літня пісня. Це стан душі. Це момент, коли після довгої дороги нарешті видихаєш. Коли перестаєш думати про завтра і дозволяєш собі бути щасливою саме зараз.

Я вже виконую її на концертах і щоразу бачу однакову реакцію. Люди усміхаються. Починають тихенько підспівувати. А в повітрі ніби з’являється ще трохи теплого літнього вечора.

Я записувала пісню буквально між переїздами, концертами і поїздками. Поки що виходить лише сам трек – дуже сподіваюся, що зовсім скоро він отримає і свою відеоісторію.

Мені хочеться, щоб кожен, хто почує «Поцілована сонцем», хоча б на три хвилини перенісся туди, де пахне морем, нагрітим камінням, вечірнім повітрям і закоханістю. Туди, де сонце ще не сіло. І де попереду обов’язково буде щось хороше.» – розповіла авторка.