24 лютого — три роки від початку повномасштабного вторгнення. А також 11 років спротиву російській агресії проти України. Сьогодні, як і щодня, дякуємо захисникам та захисницям, волонтерам, медикам — кожному, хто продовжує невпинну боротьбу за суверенітет нашої країни та захищає нас у надскладних умовах.

Згадувати події 2022 року, безумовно, важко, однак пам’ять дає сили продовжувати боротись. Тож ми пропонуємо добірку сильних та щемких історій, фільмів й книг, про незламних українців.

Фільми

20 днів у Маріуполі

Оскароносна стрічка Мстислава Чернова стала найкасовішим документальним фільмом в Україні. Вона показує російську облогу Маріуполя у лютому-березні 2022 року, які зазнимкувала команда українських журналістів/-ок Associated Press.

Порцелянова війна

Цьогоріч «Порцелянова війна» змагається за найпрестижнішу кінопремію — Оскар, що може доповнити й без того велику кількість міжнародних нагород, які у 2024 році завоював фільм.

Стрічка розповідає про художників Славу, його дружину Аню Стасенко та їхнього друга Андрія Стефанова: Слава та Аня створюють авторську порцеляну, а Андрій – живописець і фотограф. Попри хаос та руйнування, причиною яких стало жорстоке вторгнення Росії в Україну, митці залишаються у рідному Харкові та продовжують творити.

Реал

Декілька днів тому в кінотеатрах стартував показ нового фільму Олега Сенцова. Для створення фільму режисер, який вступив до лав ЗСУ на початку повномасштабного вторгнення, закріпив камеру GoPro на своєму шоломі та вирушив на бойове завдання.

Таким чином Сенцов зафільмував, як у 2023 році брав участь у контрнаступі на одній з найгарячіших ділянок фронту. Окупанти підбили автівку, у якій був Олег з побратимами. Опинившись у найближчій траншеї, воїни прийняли бій, який тривав понад 19 годин.

Одного літа в Україні

Документальний фільм розповідає про війну очима іноземних добровольців. Вони приїхали в Україну та вступили до лав Міжнародного легіону ГУР МО. Це історія про людей, які попри різницю в культурах і мовах, обрали боротися за справедливість і свободу.

Камінь, ножиці, папір

«Камінь, ножиці, папір» — документальний фільм британського виробництва, у якому знімались українські актори.

Сюжет фільму базується на реальних подіях. Головний герой — 18-річний Іван (Олександр Рудинський), живе на сході України. Його батько (Сергій Калантай) — хірург, який з перших днів російського вторгнення безперервно оперує поранених військових та цивільних у бункері. Проте інформація про підземний шпиталь доходить до російських окупантів. Тож Іван змушений взяти до рук зброю й стати на захист своєї родини та поранених.

Медовий місяць

У центрі сюжету опинилось молоде подружжя Тарас та Оля. Вони проводять медовий місяць у своїй квартирі поблизу Києва, де захоплені один одним значно більше, ніж тривожними новинами. На світанку 24 лютого вони прокидаються від потужних вибухів за вікном.

Парі не вдається покинути місто, російські загарбники облаштовують штаб у їхньому будинку. Тож оселя подружжя перетворюється на пастку: без світла, води та мобільного зв’язку.

Лишайся онлайн

Фільм знятий у форматі «скринлайф» — це форма візуальної оповіді, в якій події повністю демонструються на екрані комп’ютера, планшета чи смартфона.

За сюжетом, голова героїня Катерина на початку повномасштабного вторгнення випадково отримала ноутбук незнайомця. Ховаючись від ракетних обстрілів вдома, вона намагається знайти власника, який зник після російських ударів. Ризикуючи власним життям, дівчина намагається врятувати незнайомих їй людей.

Сірі бджоли

Основою для фільму став роман Андрія Куркова «Сірі бджоли», який увійшов до списку найкращих книжок 2022 року за версією The New Yorker і перекладений багатьма мовами.

Сюжет розгортається у «сірій зоні» АТО, в невеличкому селі без електроенергії залишилися жити лише двоє ворогів дитинства. Під снарядами, що іноді пролітають над ними, з непроханими озброєними гостями, сусіди-пенсіонери ведуть свій скромний побут, іноді зустрічаючись для суперечливого, але необхідного спілкування. В кожного життя не склалось по-своєму, і обидва мають час його переосмислити. Мало зважаючи на воєнні події, вони намагаються створити своє мирне життя в небезпечній місцині, але все руйнується, коли в селі з’являється російський снайпер.

Це перший короткометражний фільм Антона Птушкіна, який суттєво відрізняється від попередніх робіт блогера. «Ми, наші улюбленці та війна» показує події в Україні під іншим кутом: через відносини людей та тварин, що стали як свідками, так інколи і жертвами цієї війни.

Книги

«Позивний для Йова. Хроніки вторгнення» Олександр Михед

Олександр Михед почав писати книжку «Позивний для Йова» у перший день широкомасштабного вторгнення. Робота тривала 30 місяців. За цей час автор зафіксував те, що пережив разом із дружиною, що переживала його батьки, які майже три тижні були в Бучі під час окупації. А також те, як змінюються люди у важкі часи.

Ця книжка не є винятково рефлексією автора, радше навпаки: він зібрав й виклав думки і переживання багатьох українців протягом першого року вторгнення. Україн­ці, як і колись старозавітний Йов, нині проживають жахливі втрати. Як ми втрачаємо найрідніших друзів і домівки? Як змінюються українські діти і яку постпам’ять матиме наступне покоління? Врешті — ​хто кожен із нас у цій війні?, — йдеться в анотації.

«Слова і кулі» Наталя Корнієнко

З початком повномасштабної війни проти Росії проти України інших українських письменників і журналістів долучилися до Збройних сил або взялися за активну волонтерську роботу для забезпечення армії. Тож книга «Слова і кулі» стала своєрідною збіркою розмов з людьми, які були вимушені відкласти свою культурну діяльність й стати на захист України.

До книжки увійшло 24 інтервʼю: Артем Чапай, Дмитро Крапивенко, Галина Крук, Анатолій Дністровий, Олексій Сінченко, Вікторія Амеліна, Андрій Любка, Богдан Коломійчук, Валерій Пузік, Петро Яценко, Ігор Мітров, Ярина Чорногуз, Катерина Міхаліцина, Євгенія Подобна, Максим Кривцов, Максим Скубенко, Тетяна Огаркова та Володимир Єрмоленко, Павло Стех, Сергій Шебеліст, Павло Вишебаба, Дмитро Лазуткін, Леся Ганжа, Федір Шандор, Олександр Михед.

«#Маріуполь #Надія» Надія Сухорукова

Робота Надії Сухорукової стала однією з найкращих книг 2023 року за версією ПЕН.

На початку повномасштабного вторгнення авторка перебувала у Маріуполі й на власні очі побачила звірства російських окупантів. Не впасти у відчай Надії вдалося лише завдяки власному щоденнику. День за днем вона фіксувала події у місті, яке повільно перетворювалося на попіл та руїни. Відверто і до болю емоційно, вона показує Маріуполь очима його мешканки. Але насамперед — демонструє силу надії, яку неможливо знищити навіть найпотужнішими бомбами.

У книжці також є ілюстрації, створені іншим мешканцем Маріуполя — художником-графіком Даніілом Немировським.

«Деокупація. Історії опору українців. 2022 рік» Богдан Логвиненко

Ця книга — збірка репортажів про поїздки деокупованими територіями України у квітні-листопаді 2022 року. Головним у цій історії стає голос та пережитий досвід героїв, з якими говорив автор. Важливим є й виклад подій — зміст книги, побудований за хронологією того, як ЗСУ звільняли від росіян окуповані регіони.

«Вірші з бійниці» Максим “Далі” Кривцов

Автор цієї збірки пішов на війну добровольцем у 2014 році. Згодом працював у Центрі реабілітації та реадаптації учасників АТО та ООС і Veteran Hub. Після повномасштабного вторгнення росіян у 2022-му повернувся на фронт, де й написав «Вірші з бійниці».

Робота над книгою тривала більше року. З того часу я замінив більше половини віршів, які були спочатку. Хочу подякувати Наш Формат і усім, хто працював над книгою. Вона, на мою думку, досить гарна: проілюстрована фотографіями з плівки, із записами віршами від руки, із майже порожніми сторінками, на яких можна написати свій вірш або проілюструвати мій, — писав автор.

Збірка стала останньою роботою Максима Кривцова. Митець загинув 7 січня 2024 року.

Ми згадали невелику частину сильних творів про війну в Україні та переживання українців. Тож закликаємо вас ділитись фільмами, книгами чи іншими працями, присвяченим повномасштабному вторгненню.