ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНА ВИСТАВА “НЕЗЛАМНІ”

Психотерапевтична вистава «Незламні» створена за однойменною книгою Вікторії Покатіс. Над постановкою працював режисер та засновник театру BEAT Михайло Міскун. Сюжет заснований на реальних подіях.

В основі театрального проєкту – розповіді героїнь, кожна з яких проходить через драматичні трансформації під тиском війни. Спочатку їхнє життя виглядає безтурботним і навіть нічим не примітним. Але з 24 лютого 2022 року світ навколо шокує змінами: у життя жінок вриваються – біль, горе і втрати. Напруга негативних емоцій та розгубленості зашкалює. У якийсь момент усі героїні роблять вибір – не тікати від реальності, а допомагати ближнім: захисникам на фронті; переселенцям з окупованих територій; усім, хто потребує психологічної підтримки. Так героїні отримують нове життя і внутрішню свободу.

«Незламні» – тема, про яку треба говорити. Тому що є багато великих справ, які люди робили і продовжують робити під час війни, але не хочуть про це розповідати. Важливо, що це – жіноча тема. Ми багато говоримо про військових – це дуже потрібно. Говоримо про великі волонтерські рухи. Але про те, що роблять звичайні українські жінки, які трансформації з ними відбулися і ще відбуваються, які сильні риси вони показали, про це говорять мало», – вважає режисер вистави Михайло Міскун. За його словами, унікальність вистави «Незламні» у тому, що це «реальні історії реальних жінок».

Відчуття співпереживання та причетності до долі кожної героїні створює яскравий і талановитий акторський склад. На сцені гратимуть лише жінки: Яніна Онищук, Анна Нитченко, Марина Клим, Дар’я Станкунова, Діана Овчар, Наталія Арутюнян, Лариса Сопіна, Марія Бас, Діана Колесник, Ірина Рождественська, Катерина Арділес, Ольга Мусієнко, Вікторія Костенко.

Особливих акцентів перформансу надають не лише світло та музика, а й елементи костюмів. Вони відображають життя жінок «до» та «після» 24 лютого 2022 року, показують контраст між епічними подіями і внутрішнім психологічним станом. В одній із перших сцен жінки вдягнені у легкі домашні піжами, які підкреслюють ніжність та вразливість героїнь на тлі вибухів та гуркоту військової техніки у перші дні нападу росіян. У третій сцені жінки постають перед нами у тренчах, авторства відомої української дизайнерки Олени Голець. Вибір не випадковий – раніше тренчі були елементом мілітарного гардеробу.

«На виставу варто йти, тому що вона, на перший погляд, проста, – каже Михайло Міскун.- Про звичайних людей, які начебто не зробили нічого такого неймовірного. Але кожен такий маленький крок, кожна маленька перемога наближає нас до великої Перемоги України».