Модні журнали — це не просто типографічні вироби, це цілий світ. Згадайте, як ми з передчуттям чекали нових випусків, щоб погортати «моду», відчути її пальцями, відчути запах. Інтернет-видання — це, безумовно, дуже зручно. Але погодьтеся, у друкованих журналах є особливий шарм.
Сьогодні розглянемо п’ятірку найкультовіших модних журналів світу
Harper`s Bazaar
У 1867 році вийшов перший номер Harper’s Bazaar. Це найстаріший з усіх класичних журналів про моду, що дожили до наших днів. У 1968 році на обкладинці Harper’s Bazaar з’явилися моделі жіночих зачісок. Це був фурор. Такого ще ніхто не робив!
Спочатку видання публікувалося в газетному форматі, на журнальний перейшли пізніше. Виходив щотижня, і тільки з 1901 року цикл став щомісячним. Модний журнал публікував зразки німецької та французької моди. Основна аудиторія — дами середнього класу, які хочуть йти в ногу з часом і готові витрачати на це гроші.
Harper’s Bazaar — перший журнал, який почав робити тематичні випуски. Все починалося з великодніх та різдвяних номерів, а закінчилося випусками для підписників з лімітованими обкладинками.
Vogue
1892 рік – народження, по-справжньому, американської «модної» легенди.
Спочатку Vogue показував розкішний стиль життя вищого суспільства Америки та розповідав про світські новини. Виходив щотижня. Ціна — 10 центів. Така вартість дозволяла людині навіть із середнім заробітком придбати журнал і дізнатися, що ж відбувається в сучасному американському суспільстві. Спочатку Vogue виходив у форматі ін-кварто (1/4 частини аркуша) і складався всього з 16 сторінок.
Vogue вперше почав використовувати постановочні зйомки (зараз — фотосесії).
Заснували модну друковану легенду юні активні представники світського суспільства з досить забезпечених сімей: Артур Тюрнюр і Гаррі Маквікар. Тюрнюр мав певний журналістський досвід і тому обійняв посаду видавця, а Маквікар, художник з європейською освітою, став арт-директором.
Зараз Vogue виходить у більш ніж 20 країнах світу. На даний момент це найавторитетніше модне видання.
Читайте також: Цікаві факти про підбори
Cosmopolitan
Нью-Йорк, 1886 рік. Світу з’являється Cosmopolitan.
Журнал у стилі lifestyle про вище суспільство і для вищого суспільства.
А ви знали, що колись Cosmopolitan був справжнім літературним журналом? На його сторінках публікувалися Е. Хемінгуей, О. Генрі, Теодор Драйзер, Редьярд Кіплінг, Джек Лондон, Курт Воннегут. Знаменитий роман «Війна світів» Герберта Уеллса вперше вийшов (у вигляді «друкованого серіалу») саме в Cosmopolitan!
У 1960-х інтерес читачів став згасати. Тоді, завдяки Хелен Герлі Браун (автор нашумілої книги «Секс і самотня жінка»), Cosmopolitan здобув нове життя. Таке, яке ми спостерігаємо зараз. Жіночий журнал про модних, красивих, прогресивних жінок.
Cosmopolitan ніколи не намагалися позиціонувати себе як експертний журнал про моду. Цей журнал більше про жінку і всі її прояви. Але, звичайно ж, оминути тему фешн він не міг. У всіх версіях Cosmo є рубрика «Мода». Але мода практична та доступна, без haute couture і занадто «артових» зйомок.
L’Officiel
У 1921 році в світ виходить легенда — L’Officiel. Журнал для освічених, сучасних жінок з високим рівнем доходу. Повна його назва звучала так: Офіційний вісник паризької моди, шиття та крою, а в оригіналі — L’Officiel de la couture et de la mode de Paris. Журнал свого часу став «біблією моди і вищого суспільства».
L’Officiel відкрив світові таких дизайнерів, як Крістіан Діор, Ів Сен-Лоран, Крістобаль Баленсіага. За що ми йому безмежно вдячні!
L’Officiel — перший журнал, який опублікував не чорно-білі фотографії, а кольорові. Це сталося у 1938 році. До цього такого не робив ніхто!
Зараз L’Officiel — це огляди показів, інтерв’ю з найкращими дизайнерами світу, фешн новини, історія моди та багато іншого.
Elle
У перекладі з французької ELLE — «ВОНА».
Засновниця журналу — вона, французька журналістка Елен Гордон-Лазарефф, російська емігрантка, дочка Бориса Гордона, бізнесмена, який заробив статок на тютюновому бізнесі.
Перший номер ELLE вийшов 21 листопада 1945 року. Наклад 110 тисяч примірників, по 15 франків кожен. Змагаючись з такими серйозними виданнями, як Vogue, Officiel de la Mode, ELLE все ж зміг знайти свого читача і завоювати ринок. І в 1960-х у Франції вже продавалося майже 1 млн примірників.
Головним читачем журналу була заможна, гламурна парижанка. Але при цьому досить часто висвітлювалися й такі важливі теми, як рівність прав чоловіка і жінки щодо роботи та кар’єри, право на вибір, прийняття свого тіла. У 1970-х на сторінках журналу публікуються матеріали про проблеми заборони абортів і контрацепції.
«Якщо вона читає, вона читає Elle» — лозунг, який не покидає ELLE практично з самого його заснування.
Модні журнали з нами з далеких-далеких часів. Ми ніколи не втомимося їх гортати (наживо чи онлайн). Ми завжди будемо радіти кожному свіжому модному випуску. І будемо це робити ще багато віків. Тому що мода вічна!
