Нещодавно бренди Armani та Dior потрапили у скандал через низьку зарплату та понаднормову роботу працівників. Ця проблема не нова та не єдина у fashion-індустрії. Але чи задумувались ви, які проблеми має українське модне середовище?
Суть скандалу
Нещодавно антимонопольний комітет Італії розпочав розслідування проти брендів Armani та Dior через жахливі умови праці. Бренди замовляли виробництво речей у підрядника з Китаю. На фабриці, що знаходиться на околиці Мілану, понаднормово працюють нелегальні мігранти. За свою роботу вони отримують 2-3 євро на годину. Таким чином підрядники могли продавати брендам сумки за 250 євро, коли у фірмових бутіках вони коштували 1800 євро.
Фахівці вважають, що Armani та Dior навмисно звернулись до китайського підрядника, щоб виробництво товарів було дешевшим. Однак самі компанії звинувачення відкидають, заявляючи про відмову від співпраці з недобросовісними виробниками.
Проблем насправді більше
Ця ситуація лише вершина айсберга. Найяскравіше проблему експлуатації працівників продемонстрував Бангладеш. У 2013 році у місті Дакка сталось одразу дві пожежі на фабриках з виробництва одягу. Першу пожежу вдалось швидко загасити, жертв не було. Але вже за кілька днів, на іншому виробництві, вогонь забрав понад 100 життів. Багато робітників не змогли врятуватись через брак пожежних виходів. Деякі люди загинули, коли намагались вибратись із палаючої будівлі, стрибаючи з вікон.
Тоді тисячі жителів Бангладешу вийшли на акцію протесту. Усі вони вимагали більшого захисту на роботі. Але сьогодні, у 2024 році, ми не бачимо суттєвих покращень в індустрії. Звичайно, деякі бренди відмовились від виробництва одягу у Бангладеші. Однак ситуацію це не рятує. Єдине – епіцентр проблеми перемістився до Китаю, де у якості дешевої робочої сили використовують ще й дітей.
Звичайно, у fashion-індустрії є інші “гріхи”. Бренди постійно звинувачують у неетичності та неполіткоректності, негативному впливу на екологію тощо. Зупинимось на останньому пункті, адже він видається найцікавішим.
Модна індустрія входить до топ-3 головних забруднювачів навколишнього середовища. Її випереджає лише нафтогазова промисловість. Заради справедливості зазначимо, що з 2020 років бренди все активніше заявляють про впровадження принципів fashion sustainability: відмовляються від натурального хутра та шкіри, переробляють матеріали. Так, наприклад, український бренд KSENIASCHNAIDER став відомий завдяки виготовленню одягу з уже існуючих виробів. Але таких прикладів дуже мало, здебільшого бренди використовують екологічність лише заради реклами.
Щоб не розкидуватись безпідставними звинуваченнями, нагадаємо про величезні гори одягу та взуття, які виявили посеред пустелі Атаками на півночі Чилі у 2022 році.
Вживаний одяг відправляють до Чилі з США, Європи та Азії на переробку. Однак тони текстилю залишаються лежати посеред пустелі. І схоже ситуація лише погіршуватиметься – за статистикою щорічно у світі виробляють від 80 до 150 мільярдів одиниць одягу, з них 10-40% не продається.
А що в Україні?
Вище ми згадали український бренд, як позитивний приклад екологічної моди. Але наша модна індустрія також має проблеми. Звичайно, про експлуатацію робочої сили наразі не йдеться – скоріше українці звертають увагу на репутацію виробників та якість продукту.
Після початку повномасштабного вторгнення, коли магазини світових масових брендів вийшли з ринку України, чимало споживачів нарешті звернули увагу на вітчизняного виробника. Тому у 2024 році вийшло дослідження, яке показало ставлення громадян до українських брендів.
Найчастіше українці висувають до виробників одягу наступні претензії:
- невиправдано високі ціни – споживачі не хочуть купувати речі на один сезон за вищою ціною, коли на ринку є привабливіші варіанти;
- низька якість – деякі речі не переживають одне прання;
- мала розмірна сітка – буває важко знайти навіть повномірний L або XL;
- якщо одяг більшого розміру є, то він має не привабливий та застарілий дизайн;
- сфокусовані лише на жінках – деякі бренди не роблять чоловічі та дитячі колекції, або асортимент дуже маленький.
Крім якості продуктів українці все більше уваги приділяють репутації брендів. Найчастіше “прилітає” через сексистку рекламу. У 2024 році чимало виробників чомусь вважають, що найбільше продуктів можна продати завдяки рекламі, у якій не зрозуміло що є товаром. Так, у соцмережах популярних українських брендів купа коментарів на кшталт “Це реклама OnlyFans-моделі чи трусів?”, “Я не хотіла цього бачити”, “Це точно бренд для жінок?”.
Очевидно, споживачі втомились від об’єктивації жінок (репрезентація жіночого тіла, як предмета для зваблення чоловіка – ред.) у рекламі, тому найпопулярніші бренди інколи потрапляють у скандали. Минулого року таким став Cher’17, який запустив провокаційну кампанію “Тьолочка”.
Бренд випустив рекламний ролик, у якому іронічно обігрується образ “тьолочки”. Автори ідеї говорять, що таким чином хотіли висміяти стереотипи щодо сприйняття успішних жінок у суспільстві. Але зусилля оцінили далеко не всі. Критики називають ролик мізогінним та вважають, що він навпаки популяризує шкідливі стереотипи. Якщо оцінювати тверезо, то причина скандалу полягає в тому, що бренд просто потрапив у больову точку суспільства. До того ж провокація вдалась і принесла Cher’17 рекордні продажі.
Однак є в нас менш суперечливі випадки. Цієї весни об’єктом суспільних обговорень став ювелірний бренд Guzema, який зняв кампейн на вершині Драгобрат. Уважні користувачі одразу помітили, що до локації команда дісталась на ГАЗоні (великий вантажний автомобіль), що суворо заборонено у Карпатському біосферному заповіднику.
Тоді бренд відповів, що скористався послугами нікому невідомого пана Андрія, який нібито мав дозвіл на поїздку від сільського голови. Згодом на Instagram-сторінці бренду з’явився пост-вибачення:
«Під час підготовки до зйомки ми були впевнені у законності наших дій, проте зараз ми вже знаємо про проблему джипінгу та зміни законодавства щодо заборони проїзду автомобілів по територіях природно-заповідного фонду.Ми щиро шкодуємо про цей інцидент та приносимо свої вибачення. Особисто для нашої команди ця зйомка тепер буде нагадуванням не лише про красу та любов до Карпат, а й про необхідність захисту українських гір».
Однак не завжди скандали закінчуються простими вибаченнями. Наприклад, бренд вишиванок Etnodim був змушений зняти з продажу один зі своїх виробів.
У квітні 2024 року бренд створив серію сорочок, яку присвятив країнам-союзницям, що підтримують Україну у боротьбі за незалежність. Однак підбираючи символіку, дизайнери використали символ польської Армії Крайової, яка під час Другої світової війни воювала проти УПА.
Після розголосу цю сорочку зняли з продажу, а на Facebook компанія визнала свою помилку та пообіцяла її виправити.
Отже, як бачимо, проблем та скандалів у fashion-індустрії вистачає, зокрема в Україні. Але тішить, що наші бренди здебільшого прислуховуються до зауважень споживачів. Подивимось чи зберігатиметься ця тенденція і надалі.
