Під час прослуховування улюбленого треку ми не часто замислюємось про сенси, закладені у текст. Але ці рядки можуть розповісти нам набагато більше, зокрема, ми можемо дізнатись джерело натхнення українських виконавців. Адже часто для створення музики вони звертаються до поезії. Тож ми зібрали 7 популярних пісень, основою для яких стали вірші українських літераторів.

Плач Єремії – Вона, (Кость Москалець)

Кость Москалець створив чимало віршів, які згодом стали піснями. Однак «Вона» у виконанні гурту Плач Єремії стала надзвичайно популярною — певно немає жодного українця, який плакав під неї та не співав слова «Лиш вона, лиш вона сидітиме сумна…» під гітару.

Кость Москалець написав цей вірш у 1989 році. Ба більше автор самосійно поклав слова на музику та заспівав у львівському театрі, де працював. Важко повірити, але легендарний гіт Москалець створив усього за три дні.

Один в каное — Човен, (Іван Франко)

Набагато частіше музиканти звертаються до творчості класиків, серед найпопулярніших джерел натхнення — вірші Тараса Шевченка та Івана Франка. На останньому ми поки зупинимось, адже пісні на його поезію одні з найпопулярніших.

Іван Франко написав вірш «Човен» у 1880 році. У ньому автор роздумує про майбутнє життя, зображає негаразди та людські випробування. Як на вашу думку, гурту Один в каное вдалось передати сенс поезії?

Христина Соловій також звернулась до творчості Івана Франка й не прогадала. Оригінальний вірш Франка називається «Отсе тая стежечка», який увійшов до збірки «Зів’яле листя». Усі твори збірки об’єднані одним мотивом — кохання до жінки, яка не відповіла взаємністю.

Пісню «Стежечка» я написала на текст улюбленого Івана Франка видатного поборника української соборності. Пісня написана більше як 5 років тому, а текст у минулому столітті. Рік тому, у День соборності України — вони зійшлись в одному часопросторі і стали супроводом фільму Крути 1918, — ділилась під час релізу Христина Соловій.

Jamala – Неандертальці, (Ліна Костенко)

У 2013 році жива класикиня Ліна Костенко опублікувала вірш «Мабуть, ще людство дуже молоде…» і вже у 2015-му Jamala перетворила рядки на пісню, яка виконала у своїй фірмовій манері. Невеликий за обсягом вірш несе у собі глибокий сенс — це гімн красі планети й осуд людині, яка зазіхає на вічне, руйнує, бездумно нищить те, що якраз і тримає її на світі.

Жадан і Cобаки – Листопад, (Сергій Жадан)

Ні для кого не секрет, що майже усі тексти пісень гурту «Жадан і Собаки» можна знайти у поетичних збірках Сергія Жадана. Але «Листопад» особлива. Кліп на цю пісню став першою офіційною відеороботою гурту, а також саундтреком художнього фільму «Любви хватит на всех» (2019 рік) Михайла Лук’яненка за мотивами оповідання Сергія Жадана «Ромео».

KOZAK SYSTEM – Коли Вона, (Сергій Жадан)

Сергій Жадан також не проти, щоб інші артисти посилались на його творчість. Серед таких виконавців гурт KOZAK SYSTEM, який заспівав легендарні рядки «Декому краще вдаються приголосні, декому голосні…».

Це щира й відверта чоловіча сповідь про жінку. Кожен чоловік, почувши ці слова, в одну мить зрезонує. На мою думку, Kozak System вдалося передати потрібну емоцію в пісні, а от чи впорались із цим завданням кліпмейкери – вирішувати вам, — ділився вокаліст гурту Іван Леньо.

Фіолет, EP Навірші

Задовго до Артема Пивоварова, у далекому 2016 році, створювати проєкти та записувати альбоми на слова українських поетів почав гурт Фіолет. Зокрема, виконавці випустили EP «Навірші», до якого увійшли музичні композиції на слова:

  • Ліни Костенко (вірш «Спини мене…»);
  • Миколи Вінграновського («Вас так ніхто не любить…»);
  • Василя Стуса («Напевне, так і треба»);
  • Дмитра Павличка («Як би я знав, де ти живеш…»);
  • Григорія Чубая «У здивуванні знов стою німому…».

Під час релізу фронтмен гурту Колос поділився, що мініальбом став своєрідним творчим експериментом — внутрішнім, майже інтимним та водночас щирим бажанням популяризації української культури.

Звісно, це далеко не усі виконавці, які намагались популяризувати українську культуру, зробити її знову модною. Ми сфокусувались лише на ностальгічних треках, аби нагадати, що ми завжди черпаємо натхнення у своєму минулому.