У новому епізоді авторської флагманської програми Анатолія Анатоліча — “Коли я був маленьким” героїнею випуску стала співачка alyona alyona, яка розповіла про своє безтурботне й водночас важке дитинство.
Alyona щиро ділиться історіями зі свого дитинства: третина життя – в селі, безтурботні пригоди та міцна дружба. Вона була дуже комунікабельною — дружила з усіма, навіть із паяльником свого батька 😄
Вона розповіла, як випадково “попаяла” татові щось у дитинстві, як народилася в день маминого екзамену — і його поставили автоматом. Поділилася спогадами про бідне, але стильне дитинство та мамині модні речі, які та шила власноруч. Згадала й про вірного шкільного друга, з яким дружить уже 30 років. А ще — як реагувала на образи через вагу: “Я завжди уходила в заперечення. Намагалася далі з кимось балакати”. Найбільше ця тема зачепила її вже у більш дорослому віці.
Alyona провела віртуальну екскурсію своїм будинком у Кіровоградській області та поділилася, що ще змалку знала — буде виступати. Вже тоді сама писала пісні до свят і виконувала їх перед усіма.
Вона також згадала про свої перші стосунки з хлопцями: як переживала це в юному віці, як знайомила обранців із батьками та що тоді відчувала. Зізналася, що не завжди була впевненою у собі, але щиро намагалася будувати стосунки — справжні й щемкі.
alyona alyona почала свою історію з безтурботного дитинства, проведеного в селі. Прості радощі літніх днів — ігри, купання, вечори на лавочці з бабусями — дарували почуття щастя.
«Я б хотіла прожити ще раз будь-який літній день, коли зранку прохолодно, горлиці воркують, а мама насипала сніданок. Весь день ми бігали в козаки-розбійники, купалися у ставку, поки пальці не ставали синіми. Вечорами бабусі збиралися на лавочках, а ми крутилися поруч і слухали їхні розмови. Це був справжній кайф, якого зараз так не вистачає.»
Родина реперки не мала коштів, тому її мамі доводилося шити їй речі самостійно:
«Мої батьки працювали на цукровому заводі, де зарплату часто затримували і платили цукром. Мама шила мені одяг сама, бо грошей не було.»
Однією з болючих тем було вживання алкоголю в сім’ї — alyona alyona розповіла, як це впливало на атмосферу в домі.
«У нашій сім’ї була проблема з алкоголем. Мій дідусь усе життя вживав, хоч і був радіотехніком, ремонтував телевізори. Людям часто не вистачало грошей оплатити послуги, тож приносили пляшку як плату. Це призводило до того, що пляшка за пляшкою стала своєрідним фоном нашого життя. Але в нашій сім’ї не було насильства, не було сокир і біганини з криками — лише тихий, непомітний біль. Та в дитинстві я цього особливо не відчувала як чогось страшного.»
У школі її ображали через зайву вагу, це було болісно для неї, проте вона завжди намагалася ігнорувати булінг, через що закривалася в собі:
“Коли я переїхала до гімназії, там було мало дітей, і з повних — я була єдиною. Вони сміялися, обзивали мене “жирухою”, казали, що я не влізаю в костюм, що він лопне на мені. Я намагалася ігнорувати це, відвертатися, намагалася говорити з кимось, але всередині це дуже боліло. Часто йшла додому і прокручувала ці ситуації в голові, ніби пережовувала ментальну “жувачку”. І ця біль перейшла навіть у мої дорослі стосунки з собою.”
Проте її порятунком була сцена:
“З дитячого садка я дуже любила співати. Там була пісня, яку я слухала так часто, що навіть плакала — вона була сумна і зворушлива. В школі я постійно виступала, співала українські пісні, писала власні тексти і брала участь у творчих вечорах. Мій перший реп я зачитала приблизно у дванадцять років. Сцена стала для мене місцем порятунку, способом побороти свої комплекси. Кожен виступ додавав мені сили, впевненості, допомагав бути собою і відчувати себе вільною. Я щиро любила цю можливість говорити своїми словами і ділитися емоціями з людьми.”
У вже старшому віці alyona alyona себе прийняла, та навіть чула, що інші дівчата хочуть бути як вона:
«Я важила на 30 кг більше, худнула, знову набирала — це був складний період. На випускному важила близько 120 кг. Я прийняла себе такою, яка є — хоч це було і не просто. Мені казали модельні дівчата: “Я хочу бути як ти”. Я думала: “У тебе все є, просто йди на сцену, тебе вже всі люблять.”»
Її історія — це приклад сили прийняття себе і натхнення не здаватися, навіть коли життя підкидає випробування. Вона доводить, що справжня краса — у щирості і впевненості бути собою.
00:00 — За лаштунками: Як часто згадує Alyona.Alyona дитинство
03:39 — Це просто сюр: історія “фешн” шапки із лисиці
04:49 — Рівно третину життя я прожила у селі
05:58 — Коли я була маленька, я …
06:42 — Ми за скоринку хліба билися з дівчатами
08:07 — Маркетплейс перевіреної нерухомості DIM.RIA ініціював збір на “Дім, де добре всім”. Проєкт благодійного фонду “Українська освітня фундація”
10:13 — Я народилася під час маминого екзамену
13:01 — Зарплату батькам платили цукром
14:43 — Віртуальна екскурсія по будинку дитинства Alyona.Alyona
16:39 — До нас на Кіровоградщині усе доходило пізніше
19:10 — У нас була така скрута, що мама сама шила одяг
20:55 — Я була ближча в дитинстві з мамою
22:06 — Курйозні історії про дитячі фотографії з тваринами та костюмами
23:24 — У мене є друг дитинства, з яким ми дружимо 30 років
23:54 — Жорстокість однокласників щодо зайвої ваги
27:59 — Вихід на сцену — боротьба із комплексами
29:50 — Одяг з гуманітарки додавав мені віку
33:06 — Давайте разом допоможемо дітям подолати рак: стань СУПЕРДРУГОМ на “Таблеточки”
34:30 — Образливі жарти від тата щодо ваги
36:37 — Яку дасть пораду молодим татам
35:33 — Хто я є і де я є — це виключно завдяки тому, що було в дитинстві
37:16 — Я на 20 кг худла разів 5
39:45 — Мені респектували всі хлопці, я була “свій кент”
40:13 — Модно було розбити пляшка, зробити розочку і пoрізaти вени
41:21 — У нас прикольний клас, ходимо на зустрічі
43:52 — Я така влюбчива. Це все дефіцит батьківської уваги
45:51 — Я була фанатка детективів. Хотіла вступити в академію МВС
47:50 — Коли зрозуміла, що стала дорослою
