Повне ім’я: Лі Александр Маккуін
Дата народження: 17 березня 1969 р.
Місце народження: Льюішем, Лондон, Сполучене Королівство
Рід діяльності: модельєр, засновник бренду Alexander McQueen
Освіта: Центральний коледж мистецтва та дизайну Святого Мартіна
Нагороди:
- кращий дизайнер за версією British Fashion Awards (4 рази);
- 2003 рік, нагорода CFDA як найкращий міжнародний дизайнер;
- 2003 рік, Орден Британської імперії (CBE) від королеви Єлизавети II за внесок у індустрію;
- 2004 рік, найкращий дизайнер чоловічого одягу.
Сім’я: був одружений на Джордже Форсайті (2000-2001 роки)
Дата смерті: 11 лютого 2010 р. (40 років)
Александр Маккуін – один із найсміливіших дизайнерів в історії моди. Його покази завжди порівнювали з шоу та театральними постановками. Його наряди обожнювали Леді Гага та Девід Бові, а сам дизайнер надихався такими красунями як Ізабелла Блоу, Аннабель Нельсон та іншими.
Дитинство та сім’я
Лі Александр народився в середньостатистичній британській сім’ї та був молодшим із 6 дітей Маккуінів. Глава сім’ї працював таксистом, а мати – викладала у школі. Батьки сподівалися, що Александр піде стопами батька. Але не тут-то було. Хлопчик з дитинства обожнював жахи, відомі глянці та мріяв про модний світ. І як часто буває, спочатку сім’я не сприймала творчі пориви дитини серйозно.
У дитинстві Александр Маккуін пережив жахливе насильство з боку чоловіка старшої сестри Джанет. Теренс, так звали чоловіка, був жорстокою людиною – він бив свою дружину і знущався з маленького Александра. Коли хлопчику було 9 років, чоловік вперше його побив та піддав сексуальному насильству. У майбутньому тема жорстокості та насильства часто відображалася в роботах дизайнера. Хоча він усіма силами тримав те, що сталося в таємниці протягом усього життя, зізнавшись сестрі лише за 4 роки до власної смерті. Джанет була вражена.
Можливо, саме ця подія відштовхнула Маккуіна від сестер. Адже у дорослому житті вони не були близькі. Єдиною хто завжди був поруч із дизайнером була мама. Джойс Маккуін підтримувала сина і в роботі, і в особистому житті, заліковувала душевні рани. І навіть супроводжувала Александра у Букінгемському палаці, коли Єлизавета II влаштувала прийом на честь модельєра у 2003 році.
Початок кар’єри
У 16 років Александр Маккуін кинув школу для того, щоб спробувати себе як модельєра та набратися досвіду. Так, він влаштувався на роботу підмайстром в Anderson&Sheppard на Севіл-Роу. А після перейшов до ательє Gieves&Hawkes. Вулиця Севіл-Роу славилася тим, що виготовляла одяг за індивідуальними мірками. Тому постійними клієнтами цих ательє були світові знаменитості та представники британської аристократії. Існує легенда, що одного разу Маккуін написав крейдою лайку на піджаку – він призначався для принца Чарльза. Після цього жартівника змушені були звільнити.
Оскільки за два роки роботи Александр отримав колосальний досвід. Він вирішив влаштуватися кравцем до університету Святого Мартіна. Але під час співбесіди Маккуіну запропонували вступити на навчання. Причому відразу до магістратури. Александр не упустив такої можливості і, зібравши необхідну суму, прийняв пропозицію.
По закінченню університету, як дипломну роботу потрібно було представити власну колекцію. Частиною колекції Маккуіна були, нібито забруднені кров’ю та брудом, штани з непристойно заниженою талією та короткі топи. Скандальна робота під назвою «Джек-Різник вистежує своїх жертв» привернула увагу відомої стилістки Ізабелли Блоу – вона викупила всю колекцію. І у майбутньому Блоу стане хорошим другом та порадником для дизайнера.
Читайте також: Марія Грація Кьюрі: історія успішного модельєра
Наступні два роки, з 1994 по 1996, Александр працює асистентом дизайнерів у різних компаніях. Для того щоб набратися досвіду і незабаром запустити свій бренд.
Створення власного бренду
Перша колекція pret-a-porter під лейблом Alexander McQueen була представлена на Лондонському тижні моди в 1993 році. Вона називалася «Нігілізм», після чого дизайнера почали називати нігілістом. Так називають людей, які не схиляються до чужих наставлень і дотримуються виключно своїх принципів. Адже нігілізм – це філософія, яка ставить під сумнів загальноприйняті норми та ідеали.
Дійсно, Маккуін ніколи не заперечував, що завжди дотримувався свого бачення моди і fashion-шоу.
«Коли я почав влаштовувати свої шоу, я прагнув показати журналістам те, що вони якраз зовсім не хотіли бачити: голод, кров, злидні. Дивишся на всю цю «фешн-тусовку» в їх дорогих прикидах і темних окулярах і розумієш, що вони ніякого уявлення не мають про те, що відбувається у світі»
Найепатажніші шоу
Вище ми вже переконалися, що Александр Маккуін був тим ще провокатором. І його натура безсумнівно відображалася на показах. Згадаємо кілька з них.
У 2001 році дизайнер помістив подіум у дзеркальний куб, який перший час нагадував гігантське дзеркало. Глядачі змушені були близько години сидіти у погано освітленому приміщенні та дивитися на своє відображення. Обстановка більше нагадувала психіатричну лікарню, а не показ: гості з усіх сил намагалися не дивитися в куб, а Маккуін спостерігав за ними через камери відеоспостереження. Коли шоу все ж таки почалося, моделі ходили всередині куба, зображаючи душевнохворих. А крапку в цьому поданні поставило поява оголеної письменниці Мішель Оллі.
Наступне – досі називають найсильнішим шоу, яке коли-небудь влаштовував Маккуін. Показ весна-літо 2004 провели, надихнувшись фільмом «Загнаних коней пристрілюють, чи не так?». Особливість цього показу в тому, що разом з моделями виходили професійні актори. А сюжет та емоційний настрій у приміщенні були продумані настільки, що здавалися реальними. І коли у фіналі модель за сценарієм знепритомніла весь зал затамував подих.
Смерть дизайнера
Александр Маккуін вчинив самогубство у 2010 році. Причиною цього вчинку стала глибока депресія та смерть матері. Всього за три роки Маккуін втратив двох найближчих жінок: у 2007 році звела рахунки з життям його давня подруга Ізабелла Блоу, а в 2010 померла мати модельєра. Повернувшись до рідного міста, Александр не витримав горя і пішов із життя за день до похорону матері.
Читайте також: Маноло Бланік — історія взуттєвого короля
