Українська музична індустрія стрімко розвивається. Буквально щодня на сцену виходять десятки нових артистів, яких ми радо вітаємо й намагаємось розповідати вам про усіх. Тож, сьогодні ми познайомимо вас з прекрасною співачкою Валерією Охтирчанкою.
Валерія розпочала активну музичну кар’єру у квітні 2022 року, презентувавши перший трек «World, We need peace». Відтоді виконавицю супроводжує успіх на міжнародних фестивалях, що вражає. Адже вона сама пише пісні, музику та режисує відеокліпи.
Більшість пісень Охтирчанки на патріотичну тематику. Їх основою здебільшого стають вірші, які Валерія написала бувши військовослужбовицею та учасницею АТО. Тож у нашому інтерв’ю виконавиця розповіла про свою творчість, благодійні концерти та плани на майбутнє.
Ви розпочали музичну кар’єру під час повномасштабної війни, що доволі ризиковано. Якою була мета проєкту Охтирчанка?
Охтирчанка – це я сама. В Охтирчанки немає бізнес плану чи дедлайнів, нема продюсера та інвестора. А є лише власні переживання, думки, мрії, які я репрезентую в музичному контексті.
Це дуже глобальна місія навіть спробувати замахнутися щось змінити. Особливо в українському суспільстві, яке зараз переживає складні випробування. Музика спроможна лише направити людину до певних дій, навіяти певні відчуття, після прослуховування пісні, і, можливо, спонукати щось змінити. Я можу цілком точно стверджувати, що я дійсно пробую щось змінити закордоном. А саме ставлення іноземців до України. І я переконана, що це абсолютно не примарна ідея. Тому я випустила два англомовних сингли: «World, we need peace» та «Freedom». Ніхто не допомагав мені у створенні пісень та кліпів у плані будь-якої фінансової чи PR підтримки. Проте ці пісні здобули низку перемог на міжнародних музичних кінофестивалях. І дуже часто я отримувала листи на пошту від організаторів кінофестивалів про те, що вони були приголомшені емоційною потужністю моїх пісень. Тому це мій особистий вклад в боротьбу України за незалежність.
Ви очікували такий успіх, коли починали проєкт?
Спочатку, коли я випустила перші пісні, я не мала намірів бути співачкою в прямому сенсі цього слова. Для мене це був спосіб висловити свої думки, зайнятися чимось, що б відволікало від війни. А з появою нових пісень та формуванням власного репертуару, я почала ставитися до свого хобі серйозніше. Сподіваюся, що в мирний час, зможу зайнятися музичною творчістю у повній мірі. Моя мрія – створити власний рок-гурт.
Ваші пісні здебільшого на патріотичну тематику, що змусило вас обрати цей шлях?
Нічого не змусило. Не можливо змусити автора щось написати. Це справа натхнення. Я не з тих, хто кожен день пише по пісні для кількості. Я просто писала про те, що було на душі. Викладала свої емоції та думки на папері. Моя перша авторська пісня з’явилася вже в березні 2022 року. Напевно, завдяки цим страшним переживанням, і з’явилася Охтирчанка. Я хотіла підтримати український народ своїми текстами. Бо на той момент не було багато патріотичних пісень.
Я опублікувала свою першу пісню «Хоп ля-ля-ля, немає москаля» в соціальних мережах. Згодом створила власний YouTube канал. Пісня набрала тисячі репостів та вподобайок. І я вирішила, що треба продовжувати. Тим паче, що натхнення приходило і пісень я написала в той період достатньо багато. Проте зараз я, чесно кажучи, хочу змінити свій репертуар та додати більше ліричних і позитивних пісень.
Ви сказали, що хочете змінити репертуар, тож я не можу не запитати про плани на майбутнє. Чого нам очікувати найближчим часом?
Я планую вже вихід наступних двох пісень найближчим часом. Можу сказати, що це будуть стилістично нові пісні в стилі диско на ліричну тематику. Якщо все вдасться, то наступну пісню можна буде почути вже в лютому. Я прагну урізноманітнити свій репертуар. А на літо заплановано випуск пісень в стилі рок. Можу сказати, що я не боюся експериментувати із образами та стилем. Наразі вже готовий кліп, який був знятий у Парижі ще два роки тому. Я не наважувалася його оприлюднювати дуже довго, чекаючи кращих часів. Я переймалася, що випуск кліпу із Парижу «не на часі». Проте сьогодні розумію, що жити треба тут і зараз. Треба слідувати за велінням свого серця, бути рішучою та не боятися показувати себе справжню. Адже, перш за все, під пікслем є звичайна людина із своїми мріями, переживаннями та талантами. Тому у наступному кліпі я буду у вечірній сукні…
Цікаво! Ми з нетерпінням чекатимемо нових робіт. Сьогодні дійсно часто можна почути фразу “не на часі”. Щоб ви відповіли людям, які вважають, що музика та виступи зараз не актуальні?
Я думаю, що всьому є міра. Співати завжди на часі. Треба жити, знаходити радість у простих речах і продовжувати залишатися людьми. Адже мета нашого ворога, перш за все, знищити нас морально. Деморалізоване суспільство не здатне на боротьбу. А музика забезпечує гарний настрій та стабільне психологічно позитивне налаштування як і бійців, так і представників цивільного населення. Пісні, створені зараз, є просто унікальними по своєму наповненню. Я впевнена, що багато сучасних пісень в майбутньому увійдуть в історичний епос України. Це скарб нації, який отримають у спадок наші наступні покоління. Наша культура та мистецтво є фундаментальними чинниками, які впливають на національну ментальність та свідомість. Тому, особисто я вважаю, що кращого часу для створення пісень на реальних подіях не буде. Бо в тексти, музику та виконавську манеру закладається справжня емоція, яку ми всі переживаємо зараз.
Ви часто виступаєте на благодійних заходах. Чи бувають якісь труднощі під час подібних виступів?
Найважче, перш за все, спланувати виступ. Останній раз я виступала в дитячих спеціалізованих закладах освіти, де навчаються внутрішньо – переміщені діти, діти з різноманітними вадами здоров’я, діти – сироти. Мене попросили долучитися до такої акції волонтери, які є патронатами цих шкіл. Чесно кажучи, це дуже складно – їхати із цих шкіл та ліцеїв. Бо кожній дитині хочеться дати частинку тепла та уваги. Це особливі діти, яким не вистачає батьківської любові та піклування. Після таких концертів, мені дуже сумно, що я не можу допомогти всім дітям. Іноді я відвідую такі заклади освіти самостійно без концертної програми. Бо знаю, що діти мене чекають. Це зовсім інша сторона мого життя, про яку мало хто знає.
Нещодавно ви, разом із незрячим ветераном ветеран Віталієм Вересом, презентували кліп на пісню «Мрія моя»? Про що вам хотілось розповісти аудиторії?
Ідея сюжету кліпу на пісню «Мрія моя» виникла після знайомства з військовослужбовцем Віталієм Вересом з міста Вінниця. Історія його життя надихнула мене на написання цієї пісні. Чесно кажучи, спочатку я хотіла зняти деякі кадри для цього кліпу на Коростишевському кар’єрі. Але, через обмеження використання дронів для зйомки, це стало неможливим. Звісно, враховуючи постійні загрози, це цілком зрозуміло. Тоді я вирішила змінити концепцію зйомки. Треба було знайти потрібну студію. А часу було обмаль, так як я запланувала представити пісню до Дня Збройних Сил України. Основна ідея кліпу, а саме роль Віталія Вереса, залишилася незмінною.
Цією відео роботою мені хотілося, преш за все, привернути увагу суспільства до потреб ветеранів, які отримали поранення та потребують реабілітації. Власним прикладом спонукати інших до підтримки захисників після демобілізації. А також, звісно, надихнути слухачів ніколи не здаватися, впевнено крокувати назустріч своїм мріям, не дивлячись ні на які перепони. Як робить це Віталій Верес. Ставити нові цілі та досягати їх. Адже головна перемога – це перемога над собою.
