Повне ім’я: Данилевська Ірина Борисівна
Місце народження: Київ
Дата народження: 28 березня 1964
Освіта: Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка
Діяльність: співзасновниця та голова оргкомітету Ukrainian Fashion Week
Сім’я: у шлюбі з Володимиром Нечипоруком, має доньку Богдану Нечипорук
Коли ми говоримо про українську моду, ми згадуємо про видатних людей, які стояли у джерел її формування. Одна з таких леґендарних постатей Ірина Данилевська, адже вона подарувала нам ключову модну подію — Ukrainian Fashion Week. Тож сьогодні ми поговоримо не лише про життя пані Ірини, а спробуємо окреслити найважливіші події в історії українського фешну.
Життя за власними принципами
Про приватне життя Ірини Данилевської відомо мало. Однак із наявної інформації ми можемо зробити висновок, що вона з раннього віку дотримується своїх принципів та цінностей. У формуванні сильної особистості Ірини відіграв велику роль брат Олексій, який разом з бабусями виховував сестру. Їхні батьки рано пішли з життя — батько помер, коли дівчинці було сім років, а ще за три роки не стало й мами.
Ірина читала книги, слухала музику та дивилась фільми за рекомендаціями Олексія, а також прислухалась до його думки. Наприклад, у себе на Facebook вона згадувала, як у 1991 році слідом за братом перейшла на українську мову, чого продовжує дотримуватись і дотепер.
Так само у дитинстві Ірина захопилась візуальними мистецтвами.
Мої естетичні смаки, або хоча б розуміння, що гарно, а що погано, заклалися ще в дитинстві, — говорила Ірина, коли згадувала про рані походи у театр, консерваторію та оперу.
Тоді вона мріяла стати театрознавцем, декілька років готувалась до складних вступних іспитів. Але доля вирішила інакше. Потрапити до вишу на цю спеціальність було дуже складно, тож Ірина вирішила дослухатись до поради друга та вступити на журналістику — про цей крок вона не пошкодувала жодного разу.
Журналістське минуле
У 1991 році разом із подругою, литовською журналісткою Євою Томбакене Ірина Данилевська заснувала журнал «Єва», який виходив одночасно в Україні та Литві. Згодом, після здобуття незалежності медіа розділилось навпіл і з’явилась українська «Єва» — це був перший україномовний журнал про моду на території нашої країни.
Щодо самого видавництва журналів, то скажу, що єдиним тоді глянцем був «Міжнародний туризм», моє «дітище» стало другим. Я зрозуміла, що «Єва» виховує мене – так само, як і я старалась щось передати через її сторінки тим, хто їх гортав, — згадувала в одному з інтерв’ю Ірина.
На початку нульових Ірина пішла із редакції «Єва» (її місце зайняв Сергій Фащук) та стала головною редакторкою української версії міжнародного медіа L’Officiel. Цей період Ірина Данилевська якось називала найвищим рівнем у кар’єрі — там вона познайомилась із багатьма людьми із фешн-світу. Однак від проєкту довелось відмовитись, бо у цей період Ірина вже розпочала роботу над своїм найбільшим та найвідомішим проєктом — Ukrainian Fashion Week.
Український тиждень моди
У інформпросторі активно поширюється цікава легенда про те, як народилась ідея створення українського тижня моди. Працюючи головною редакторкою журналу «Єва», Ірина проводила зустрічі з читачками у різних містах. Щоб розважити гостей вона влаштовувала покази українських дизайнерів і одного разу модельєр Сергій Бизов пожартував: «Що ти возиш нас по країні, як цирк шапіто? Пора організовувати захід у Києві».
Ірина Данилевська серйозно сприйняла цей жарт та почала роздумувати над організацією показів у столиці. На щастя, вона знала усі особливості подібних заходів — бувши головною редакторкою Данилевська неодноразово їздила на покази до Парижу. Тож вона надіслала запит паризькій Палаті високої моди про надання статуту Тижня от-кутюр, адаптувала його й у 1997 році в Україні відбувся перший в її історії Fashion Week, який також став першим на території Східної Європи. Тиждень моди тривав три дні у Будинку актора у Києві.
Проєкт називався Український тиждень prêt-à-porter «Сезони моди». Давати власні назви було модно в 90-ті, та у 2006 році ми обрали основною назвою саме англійську — Ukrainian Fashion Week, — пригадувала Ірина Данилевська в одному з інтерв’ю.
Новаторським для української публіки UFW у 1997 році було те, що глядачів по-новому розсадили з обох боків подіуму знизу. Адже раніше усі покази прийнято було дивитись зверху.
Звісно, без курйозів під час організація такої масштабної події не обійшлось. Пані Ірина досі називає найбільшим факапом першого показу розбиту декорацію. Річ у тім, що за пів години до початку UFW-1997 раптово рухнула величезна декорація, яка слугувала виходом для моделей. Конструкція розбилась навпіл об подіум й команді довелось дуже швидко зшивати її. На щастя, ця проблема не стала на заваді реалізації великого проєкту Ukrainian Fashion Week, який вже понад два десятиліття формує модне середовище та стає рушієм його розвитку. Згодом на основі UFW було засновано чимало освітніх проєктів, конкурсів для молодих дизайнерів, соціальних ініціатив, а також завдяки Тижню моди в Україну приїздить чимало міжнародних журналістів та знаменитостей.
До пандемії COVID-19 Ірина замислювалась над тим, щоб піти з проєкту. Однак не знайшла людину, якій могла б передати керуванням UFW. Тож вона продовжує розвивати цей проєкт та реалізовувати нові ідеї.
Громадська діяльність
Ірина Данилевська завжди виступала за популяризацію українського продукту та підтримувала соціальні ініціативи. Зокрема, у 2016 році на подіум UFW вперше вийшли ветерани російсько-української війни, а у 2025 році на показах був представлений адаптивний одяг — тобто зручний одяг, який створений для людей з інвалідністю.
Одного разу Ірина сама побувала в ролі моделі. У 2014 році вона взяла участь у зніманні для благодійного календаря «Щирі», присвяченого українському національному костюму та його популяризації. Проєкт мав благодійну мету — зібрати кошти на допомогу пораненим бійцям АТО.
Особисте життя
Усі ці роки успішної кар’єри поруч з Іриною Данилевською йде її чоловік Володимир Нечипорук. Пара одружена на понад 36 років, має спільну доньку та трьох онуків.
Ірина і Володимир познайомились в університеті, де обидвоє вивчали журналістику. Спочатку вони просто товаришували, а під час спільної практики між ними спалахнуло кохання. В одному з інтерв’ю подружжя зізнавалось, що Володимир підкорив майбутню дружину смачненьким. Навчаючись він підробляв у ресторані, де йому перепадали вишукані страви з кухні. Тож Володимир приносив поживні та красиві канапки прямо на пари, пригощаючи Ірину й усіх її подруг.
Спершу пара планувала довчитись, а вже потім думати про весілля. Але родина Володимира запропонувала свою допомогу в організації свята й молодята погодились одружитись раніше. А по закінченню навчання Ірина завагітніла — у пари народилась донечка Богдана.
За десятиліття подружнього життя, окрім спільної роботи (Володимир продюсер UFW) та щасливих моментів, пара розділила й горе. У 2008 році, коли родина була на відпочинку у їхньому будинку сталось замкнення, розпочалась пожежа, яка знищила усі речі та архіви.
Я два місяці плакала, а потів Володя написав мені смс-ку: «Шкода бібліотеку, бабусині щоденники і маминої вишивки, а все інше — ганчір’я і дрова». І все у мене як краник виключило, — згадувала ті часи Ірина.
На місці згорілого будинку вони збудували новий. Це потрясіння не вибило їх з колії, адже намагаються ніколи не відкладати роботу.
Цікаві факти:
- Ірина Данилевська — лавреатка Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття» в номінації «Рейтинг» (2009).
- З 2007 року Ірина регулярно потрапляє до рейтингу «100 найвпливовіших жінок Україні».
