Креативний директор бренду Saint Laurent Ентоні Ваккарелло цього разу вирішив не розкривати місце, де дефілювали моделі, але засніжені вершини і чорні пляжі дуже нагадують Ісландію. Агент однієї з моделей таки підтвердив, що зйомки відбувалися в Ісландії: «На вулиці було десь п’ять градусів тепла. Моделей зігрівали похідними термопакетами і теплими ковдрами».
Перше, на що звертаєш увагу при перегляді колекції – дисонанс між холодним пейзажем і напівоголеними моделями. В природних умовах за такої погоди не зігріють ні хутряні шапки, ні навіть ворсисті вкорочені моделі верхнього одягу, представлені в новій лінійці бренду.
Напівпрозорі топи, дуже короткі шорти, що більше нагадують труси, і облягаючі боді – Ваккарелло напевно знав, що інтернет розійдеться мемами, але ми то розуміємо, що головне в рекламній стратегії – викликати емоції, змусити говорити про себе. При цьому навіть не найкращий піар – відмінний спосіб заявити про себе.
Екстремальне міні, облягаючі силуети і глибокі декольте – створюється враження, що колекція взагалі не відповідає сучасним тенденціям, хоча, швидше за все, Ваккарелло навмисно відмовляється дотримуватися певних «канонів» актуальної моди. Одяг, продемонстрований на останньому показі Saint Laurent, увібрав у себе характерні риси різних стилістичних епох, починаючи з другої половини минулого десятиліття і до нашого часу. Сам креативний директор описує колекцію як «1960-ті в кольорах 1980-х», а одним із джерел натхнення називає електроклеш-артистку Peaches і її яскраві концертні наряди.
І хоч, за словами деяких представників модної індустрії, дизайнер намагався продемонструвати «ідеальний баланс між кічем і елегантністю, особливою святковістю і неприкрашеною красою», якраз таки кітчу в колекції вийшло набагато більше, ніж краси.
