Креативний директор бренду Saint Laurent Ентоні Ваккарелло цього разу вирішив не розкривати місце, де дефілювали моделі, але засніжені вершини та чорні пляжі дуже нагадують Ісландію. Агент однієї з моделей таки підтвердив, що зйомки відбувалися в Ісландії: «На вулиці було десь п’ять градусів тепла. Моделей зігрівали похідними термопакетами та теплими ковдрами».
Перше, на що звертаєш увагу при перегляді колекції – дисонанс між холодним пейзажем і напівоголеними моделями. В природних умовах за такої погоди не зігріють ані хутряні шапки, ані навіть ворсисті вкорочені моделі верхнього одягу, представлені в новій лінійці бренду.
Напівпрозорі топи, дуже короткі шорти, які більше нагадують труси, і обтягуючі боді – Ваккарелло напевно знав, що інтернет розпадеться мемами, але ми ж розуміємо, що головне в рекламній стратегії – викликати емоції, змусити говорити про себе. При цьому навіть не найкращий піар – чудовий спосіб заявити про себе.
Екстремальне міні, облягаючі силуети та глибокі декольте – створюється відчуття, що колекція взагалі не відповідає сучасним тенденціям, хоча, швидше за все, Ваккарелло свідомо відмовляється дотримуватись певних «канонів» актуальної моди. Одяг, продемонстрований на останньому показі Saint Laurent, увібрав у себе характерні риси різних стилістичних епох, починаючи від другої половини минулого десятиліття і до нашого часу. Сам креативний директор описує колекцію як «1960-ті у кольорах 1980-х», а одним із джерел натхнення називає електроклеш-артистку Peaches та її яскраві концертні вбрання.
І хоч, за словами деяких представників модної індустрії, дизайнер спробував продемонструвати «ідеальний баланс між кітчем та елегантністю, особливою святковістю та неприкритою красою», якраз таки кітча в колекції вийшло набагато більше, ніж краси.